1 Vol. 55, No. 13 29 MARCH, AD 2009 PARISH WEEKLY NEWSLETTER SAINT JOHN THE BAPTIST UKRAINIAN CATHOLIC CHURCH Byzantine Rite “Catholic” comes from the Greek words for “according-to- the-whole” “Rite” or “Ritual Church” means “One of the twenty-one Eastern Catholic Sister Churches, who are simultaneously in Communion with the Church & Pope in Rome, while living their own distinctly non- Roman (non-Latin), & yet equally Apostolic Tradition (Theological, Spiritual, Liturgical & Canonical Heritage).” FIFTH SUNDAY OF LENT: FEAST OF ST. MARY OF EGYPT BRIGHT VESTMENTS Tone 5. Matins Gospel 2. Divine Liturgy of St. Basil the Great. The Typikon directs that the Liturgical Propers omit or transfer the memory of the saints of March 29: Our Ven. Fr. Mark, Bishop of Arethusa, the Deacon Cyril and Others Martyred During the Reign of Julian the Apostate (360-63). At our parish: 5:00 PM – DIV. LIT. ST BASIL (all English, recited) SAT., MARCH 28 +Margarete Kowal (Fr. Ivan Chirovsky) (Wanat Family) +Wasyl Kulak (Fr. Canon Dr. John Ropke) (Geoffrey & Joanne Giancola) At St. John’s Ukr. Catholic Church, McKees Rocks: LENTEN MISSION (RENEWAL) WITH HIERO-MONK TERRY KRAYCHUK: 4:00 PM Confessions; 4:30 PM – DIVINE LITURGY At our parish: SUNDAY MORNING SUNDAY, MARCH 29 The MATINAL LITURGY usually served at 7:45 am is cancelled for this day 9:00 AM – EASTERN CHRISTIAN FORMATION (Catechism classes) 10:00 AM – DIV. LIT. OF ST BASIL (Ukr., Eng. & OCS / Sermon in Eng) God’s Blessings on Parishioners (Fr. Ivan Chirovsky) +Dmytro Drechsler (Fr. Canon Dr. John Ropke) (Daria Drechsler) At St. George’s Ukrainian Catholic Church, Northside: LENTEN MISSION (RENEWAL) WITH HIERO-MONK TERRY KRAYCHUK: 9:30 AM Confessions; 9:40 AM Third Hour; 10:00 AM – DIVINE LITURGY 3:00 pm – Sunday Evening Lenten Vespers with LENTEN MISSION (RENEWAL) WITH HIERO-MONK TARAS (TERRY) KRAYCHUK, at Sts. Peter and Paul Ukr. Cath. Ch., Aliquippa. WORSHIP SERVICES and PARISH EVENTS IN THIS COMING WEEK SIXTH MONDAY OF LENT - DARK (PURPLE) VESTMENTS MARCH 30 (Acts of penance including abstinence from meat and dairy are encouraged). On this day was crucified our Lord Jesus in the 5,533rd year after the creation of the world; Our Ven. Fr. John Climacus, Author of “Ladder of Divine Ascent” (c. 649); Ven. John, the Silent, Bishop of Colonia (558); The holy Euboula, mother of Panteleimon the great mar- tyr (303). LENTEN MISSION (RENEWAL) WITH HIERO-MONK TERRY KRAYCHUK at Sts. Peter and Paul Ukr. Cath. Ch., Aliquippa: 6:00 PM Confessions; 6:30 PM – PRESANCTIFIED DIVINE LITURGY SIXTH TUESDAY OF LENT - DARK (PURPLE) VESTMENTS MARCH 31 2 (Acts of penance including abstinence from meat and dairy are encouraged). Our Ven. Priest-Martyr, Wonderworker and Father Hypatius, Bishop of Gangra (326); Our ven. Fr. Hypatius, healer of Kyiv Caves (14th century); holy Persian martyrs Audas, bishop, and Benjamin, deacon, of Susa (401-402); Holy and Righteous Joseph the Fair, son of Jacob (c. 1700 BC); Fr. Canon Dr. John Ropke, in Chapel, 9:00 AM, MATINS OR PARASTAS for +Peter Krupnyk (Durkacz Family) 6:30 PM, Iconography class at St. George’s on the Northside SIXTH WEDNESDAY OF LENT - DARK (PURPLE) VESTMENTS APRIL 1 (Acts of penance including abstinence from meat and dairy are encouraged). Our Ven. Mother Mary of Egypt (527-65); Our Ven. Fr. Euthymius, miracleworker of Suzdal. Fr. Ivan C., in Chapel, 7:00 PM, PRESANCTIFIED DIVINE LITURGY for +Tatianna & George Kyshakevych (Roman & Christina) SIXTH THURSDAY OF LENT - DARK (PURPLE) VESTMENTS APRIL 2 (Acts of penance including abstinence from meat and dairy encouraged). Our Ven. Fr. Titus the Wonderworker; Passing into Eternal Life (1959) of Blessed Mykola (Nicholas) Charnetsky, Exarch of Volhynia and Confessor of the Faith; holy martyrs Amphianus and Edesius, brothers in the flesh). Fr. Canon Dr. John Ropke, in Chapel, 9:00 AM, MATINS OR PARASTAS for +Theresa Hentosz (Clara Wasylyk) 40th and LAST DAY OF LENT - DARK (PURPLE) VESTMENTS APRIL 3 (Acts of penance including abstinence from meat are obligatory, abstinence from dairy is encouraged). Our Ven. Fr. and Confessor of the Faith Nicetas, Ihumen (Abbot) of the Monastery of Medicius (824); holy virgin martyr Theodosia. Fr. Ivan C., in Chapel, 7:00 PM, PRESANCTIFIED DIVINE LITURGY for +Stephen Kurhan (Ronald Bopp) FEAST OF THE RAISING OF LAZARUS, BRIGHT VESTMENTS APRIL 4 The Typikon directs that the Liturgical Propers are only those of the the Lord’s Feast. Thus we transfer the memory of the saints of April 4: Our Ven. Frs. Joseph the Hymnographer (886) and George of Maleum; Passing of ven. Platon, abbot of Studites; ven. Zosimas, who buried ven. Mary of Egypt; Our ven. Fr. Joseph, the long suffering one of Kyiv Caves; holy martyr Phebutha and her sister and slave. Fr. Ivan C., in Chapel, 9:30 AM, DIV. LIT. for +Veronica Hryciuk (Joe and Dorothy Overlinger) FEAST OF THE ENTRANCE OF OUR LORD INTO JERUSALEM (PALM SUNDAY) Bright (Green) vestments Tone of the Feast. Matins Gospel of the Feast. Divine Liturgy of St. John Chrysostom. The Typikon directs that the Liturgical Propers are only those of the the Lord’s Feast. Thus we transfer the memory of the saints of April 5: Holy Martyrs Theodulus and Agathopedes and Those with Them (c. 305); holy Platon the Studite. 5:00 PM – DIV. LIT. OF ST BASIL (all English, recited) SATURDAY, APRIL 4 +John Kuhar (Fr. Ivan Chirovsky) (MaryAnn & Gene Szestak) +Michael Krupa (Fr. Canon Dr. John Ropke) (Stephania Krupa & Family) 7:45 AM – MATINAL LITURGY-MORNING PRAYER SUNDAY, APRIL 5 9:00 AM – EASTERN CHRISTIAN FORMATION (Catechism classes) 10:00 AM – DIV. LIT. OF ST BASIL (Ukr., Eng. & OCS / Sermon in Eng) God’s Blessings on Parishioners (Fr. Ivan Chirovsky) +Anna Komichak (Fr. Canon Dr. John Ropke) (Family) During the week of April 5 to April 12, memorial services (except for funerals) are forbidden in church. Funer- als on Great Monday through Great Wednesday may be celebrated in church as prescribed by the Eucholo- gion. However, from Great Thursday through Easter Sunday, the body of the deceased may never be brought into church. In the latter case, funerals must take place at the funeral home chapel. 3 Vol. 55, No. 13 29 MARCH, AD 2009 Continued from the cover Icon of Saint Mary of Egypt The complete “The Life of St. Mary of Egypt,” written by St Sophronius, is available at http://www.fordham.edu/halsall/basis/maryegypt.html. A Ukrainian version is available at: http://www.teolib.h1.ru/Svyat/meg.html. An abbreviated English version for use with children is available in: First Fruits of Prayer: A Forty-Day Journey Through the Canon of St. Andrew, Frederica Matthewes- Green, (Brewster, Massachusetts: Paraclete Press, 2006), pp. 181-195. The author has taken the original work by St. Sophronius of Jerusalem from the seventh century and shortened and paraphrased it, while not attempting to alter or add anything. What follows below is a commentary made available for church bulle- tins at http://dce.oca.org/page/bulletins/ 4 Saint Mary of Egypt immediately recognized the holiness of a man she'd never seen before--the monk Zosimas--when he encountered her in the desert. She had come a long, long way to achieve that recognition of holiness in a man. Mary ran away from her miserable home at age twelve, and took to the streets. She had been abused, neglected, and deprived of the love that would have helped her see her own worth. Mary was strongly but darkly attracted to men. Unable to see the worth in others any more than in herself, she took perverse delight in enticing and then mocking men. For seventeen years she sold her body to any man who interested her. As Dr. Kyriaki FitzGerald has written, “Mary convinced herself that she was free and living on her own terms. Yet she felt contempt and disgust for men, even as she avidly sought their embraces.” Curiosity, and possible new customers, impelled Mary to join the crowd boarding a ship for Jerusalem. Once there, she continued to follow the crowd to the cathedral. It was the Feast of the Exaltation of the Cross. Mary tried to enter the church, but at the threshold found herself thrust back as if by powerful arms. Shocked and dis- tressed, she suddenly confronted the emptiness of her life. But almost at the same moment, she felt the loving gaze of the Theotokos in the icon. She begged the Mother of God to help her, to show her what her life should be. Approaching the threshold again, she felt herself drawn in rather than pushed out. Like other pilgrims, but now with her whole heart rather than idle curiosity, she worshipped at the foot of the cross. And in the midst of the throng, the Theotokos spoke words directed only to her: "Cross the Jordan, and you will find peace." By sunset of that day, Mary had reached the Church of St. John by the Jordan, where she was baptized and received Holy Communion. The next day she crossed the Jordan, and then began her forty-seven solitary years of struggle and intense prayer. When the monk Zosimas came upon her in the desert, Mary knew who he was at once. A beautiful scene of mutual humility and respect followed. Zosimas prostrated himself and asked for her blessing; she in turn bowed down to him and asked for his. This went on until Mary said that he, as a priest, should bless her. He answered that it is not by one's rank but by the gifts of the Holy Spirit that grace is recognized. As reci- pient of those gifts, the monk said, Mary should bless him. So she finally did so. This woman whom we celebrate on the fifth Sunday of Great Lent had once seen men only as objects of her lust. Now she was now able to recognize the holiness of a man she was seeing for the first time. By God's grace, Saint Mary of Egypt had, in the words chosen for this day, purified her conscience "from dead works to worship the living God" (Hebrews 9:14b). 5 Troparion (Tone 8) The image of God was truly preserved in you, mother, * For you took up the Cross and followed Christ. * By so doing, you taught us to disregard the flesh, * For it passes away, but to care instead for the soul, * Since it is immortal. Kontakion (Tone 3) Having been a sinful woman, * You became through repentance a Bride of Christ. * Having attained angelic life, * You defeated demons with the weapon of the Cross. * Therefore, most glorious Mary, You are a Bride of the Kingdom! * Therefore your spirit, Holy Mother Mary, Rejoices with the angels! ЧИТАННЯ ІЗ СВЯТОГО ПИСЬМА — SCRIPTURE READINGS У П’яту неділю Великого Посту, ТВОРИМО ПАМ’ЯТЬ СВЯТОЇ Й ПРЕПОДОБНОЇ МАТЕРІ НАШОЇ, МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ. On the Fifth Sunday of the Great Fast we commemorate our holy and venerable Mother, Mary, nicknamed “of Egypt”. (1) На Вечірній Літургії, в П’яту Неділю Великого Посту: Старий Завіт: ПЕРШОЇ КНИГИ МОЙСЕЯ ЧИТАННЯ. В той час, коли Ізраїль побачив синів Йосифа і спитав: « Хто це? » Йосиф відповів своєму батькові: « Це мої сини, що їх Бог дав мені тут. » Каже тоді Яків: « Приведи їх, будь ласка, до мене, щоб я поблагословив їх. » Очі ж Ізраїля пригасали від старости; він не міг добре бачити. Тоді Йосиф підвів їх до нього, а він їх поцілував і обійняв їх. Та й каже Ізраїль до Йосифа: « Не думав я побачити обличчя твоє, а ось Бог дав мені бачити ще й твоє потомство. » Тоді Йосиф забрав їх з його колін та й уклонився лицем до землі. По тому Йосиф узяв їх обидвох, Ефраїма в свою праву руку, ліворуч від Ізраїля, і Манассію в свою ліву руку, праворуч від Ізраїля і наблизив їх до нього; але Ізраїль простягнув свою правицю й поклав на голову Ефраїма, що був молодший, а лівицю свою на голову Манассії, поклавши так з розмислом свої руки, бо ж Манассія був первородний. І поблагословив він Йосифа словами: « Нехай Бог, перед яким ходили мої батьки, Авраам та Ісаак, Бог, що був мені пастирем, відколи я існую аж по цей день, Ангел, що рятував мене від усякого лиха, нехай благословить цих хлопців. І в них нехай перебуває моє ім'я та ім'я моїх батьків, Авраама й Ісаака. Нехай вони зростають многотою посеред землі. » Як же побачив Йосиф, що батько його поклав свою праву руку на голову Ефраїма, то не сподобалось те йому, й він схопив батькову руку, щоб віднести її з-над голови Ефраїма на голову Манассії, та й каже Йосиф своєму батькові: « Не так, мій тату ! Цей бо первородний, поклади свою правицю на його голову. » Та батько не схотів, і каже: « Знаю, мій сину, знаю. З нього теж вийде народ, і він також буде великим, а все ж таки молодший його брат буде більший за нього, і його потомство стане громадою народів. » І поблагословив їх того дня, кажучи: « Тобою благословлятиме Ізраїль, кажучи: Нехай Бог зробить тебе, як Ефраїма і як Манассію. » І поставив він Ефраїма перед Манассію. Далі Ізраїль сказав до 6 Йосифа; « Ось я вмираю, але Бог буде з вами й поверне вас назад у землю отців ваших. Я ж даю тобі понад твоїх братів оту частку землі, що її був я забрав від аморія своїм мечем і своїм луком.» (Буття 48:8-22). (1) At the Vesperal Liturgy: For the Fifth Sunday of the Great Fast: Old Testament: A READING FROM THE FIRST BOOK OF MOSES. At that time, when Israel saw Joseph's sons, he asked, "Who are these?" "They are my sons," Joseph answered his father, "whom God has given me here." "Bring them to me," said his father, "that I may bless them." Now Israel's eyes were dim from age, and he could not see well. When Joseph brought his sons close to him, he kissed and embraced them. Then Israel said to Joseph, "I never expected to see your face again, and now God has allowed me to see your descendants as well!" Joseph removed them from his father's knees and bowed down before him with his face to the ground. Then Joseph took the two, Ephraim with his right hand, to Israel's left, and Manasseh with his left hand, to Israel's right, and led them to him. But Israel, crossing his hands, put out his right hand and laid it on the head of Ephraim, although he was the younger, and his left hand on the head of Manasseh, although he was the first-born. Then he blessed them with these words: "May the God in whose ways my fathers Abraham and Isaac walked, The God who has been my shepherd from my birth to this day, The Angel who has delivered me from all harm, bless these boys That in them my name be recalled, and the names of my fathers, Abraham and Isaac, And they may become teeming multitudes upon the earth!" When Joseph saw that his father had laid his right hand on Ephraim's head, this seemed wrong to him; so he took hold of his father's hand, to remove it from Ephraim's head to Manasseh's, saying, "That is not right, father; the other one is the first-born; lay your right hand on his head!" But his father resisted. "I know it, son," he said, "I know. That one too shall become a tribe, and he too shall be great. Nevertheless, his younger brother shall surpass him, and his descendants shall become a multitude of nations." So when he blessed them that day and said, "By you shall the people of Israel pronounce blessings; may they say, 'God make you like Ephraim and Manasseh,'" he placed Ephraim before Manasseh. Then Israel said to Joseph: "I am about to die. But God will be with you and will restore you to the land of your fathers. As for me, I give to you, as to the one above his brothers, Shechem, which I captured from the Amorites with my sword and bow." (Genesis 48:8-22). (2) На Вечірній Літургії, в П’яту Неділю Великого Посту: Старий Завіт: КНИГИ ПРОРОКА ДАНИЇЛА ЧИТАННЯ. В той час, цар Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Ананію-Седраха, Мисаїла-Мисаха та Азарію- Авденаго; і привели цих мужів перед царя. Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись? Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів 7 зробити - гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?» Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати. Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки, а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.» Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано, і наказав найдужчим мужам із свого війська зв'язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем. І зараз же їх зв'язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем. Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум'я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго. Ці ж троє мужів - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в піч, розпалену вогнем, зв'язані. І ходили вони серед полум'я, хваливши Бога й благословивши Господа. Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив: « Благословен єси, Господи, Боже отців наших, і хвали достойний; ім'я твоє преславне на всі віки; бо ти праведний у всьому, що вчинив еси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі - правдиві. Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто отців наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів сси все те гріхів наших ради. (3:13- 28). (2) At the Vesperal Liturgy: For the Fifth Sunday of the Great Fast: Old Testament: A READING FROM THE PROPHECY OF DANIEL. At that time, Nebuchadnezzar flew into a rage and sent for Hannaniah-Shadrakh, Mishael-Meshakh, and Azariah-Avdenaho, who were promptly brought before the king. King Nebuchadnezzar questioned them: "Is it true, Shadrach, Meshach, and Abednego, that you will not serve my god, or worship the golden statue that I set up? Be ready now to fall down and worship the statue I had made, whenever you hear the sound of the trumpet, flute, lyre, harp, psaltery, bagpipe, and all the other musical instruments; otherwise, you shall be instantly cast into the white-hot furnace; and who is the God that can deliver you out of my hands?" Shadrach, Meshach, and Abednego answered King Nebuchadnezzar, "There is no need for us to defend ourselves before you in this matter. If our God, whom we serve, can save us from the white-hot furnace and from your hands, O king, may he save us! But even if he will not, know, O king, that we will not serve your god or worship the golden statue which you set up." Nebuchadnezzar's face became livid with utter rage against Shadrach, Meshach, and Abednego. He ordered the furnace to be heated seven times more than usual and had some of the strongest men in his army bind Shadrach, Meshach, and Abednego and 8 cast them into the white-hot furnace. They were bound and cast into the white-hot furnace with their coats, hats, shoes and other garments, for the king's order was urgent. So huge a fire was kindled in the furnace that the flames devoured the men who threw Shadrach, Meshach, and Abednego into it. But these three fell, bound, into the midst of the white-hot furnace. They walked about in the flames, singing to God and blessing the Lord. In the fire Azariah stood up and prayed aloud: "Blessed are you, and praiseworthy, O Lord, the God of our fathers, and glorious forever is your name. For you are just in all you have done; all your deeds are faultless, all your ways right, and all your judgments proper. You have executed proper judgments in all that you have brought upon us and upon Jerusalem, the holy city of our fathers. By a proper judgment you have done all this because of our sins. (3:13-28). (3) На Вечірній Літургії, в П’яту Неділю Великого Посту: Старий Завіт: КНИГИ ПРОРОКА ЄРЕМІЇ ЧИТАННЯ. Мовить пророк Єремія: « Яким же самотнім зосталося місто, що було повне люду! Стало немов би вдовою! 1 Воно, що між народами було велике, що князювало над краями, - ось данину платить! Плаче ночами гірко, і сльози його на щоках у нього. З усіх, які його любили, нема нікого, хто б його розважив. Усі його друзі зрадили його, стали для нього ворогами. Юда пішов у неволю по утиску та тяжкім рабстві. Він оселився серед народів, не знайшов спочинку... Усі його гонителі його наздогнали у тіснинах. Дороги на Сіон сумують, ніхто не йде на свята. 2 Всі брами його опустіли, священики його зідхають, дівчата його тужать, і самому йому гірко. Противники його взяли гору, а вороги його щасливі, Господь бо засмутив його за його переступів безліч. Діти його пішли в неволю перед противником. І відійшла від дочки Сіону вся її слава. Князі його немов олені стали, що не знаходять собі паші, і пленталися без сили перед тими, що гнали їх. Єрусалим пригадує собі у дні злиднів та тривоги всі свої скарби, що мав із давніх-давен, - тепер, коли народ його падає в ворожі руки, а допомоги йому немає; його гнобителі дивилися на нього, сміялися з його руїн. Згрішив, згрішив Єрусалим, тим і зробивсь осоружний! Усі, що його поважали, ним гордують, бо бачили його наготу. Та й сам він теж зідхає і обертається назад. Нечистота його на полах у нього, та він про свій кінець не думав; тому й упав так низько, і втішника не має. Споглянь, О Господи, на мої злидні, бо ворог зростає! Противник простяг свою руку на усі його скарби. Він бачив, як погани ввійшли в його святиню, яким ти заборонив вступати в твою громаду. Увесь його народ зідхає, хліба шукає. Скарби свої вони за харч віддали, щоб відживити душу. О, зглянься, Господи, й подивися, як я упідлився » (Плач Єремії 1:1-11). (3) At the Vesperal Liturgy: For the Fifth Sunday of the Great Fast: Old 1 Єрусалим, уосіблення всього Ізраіля, залишився самотнім, немов вдова, бо Господь з-за його гріхів відвернувся від нього. 2 Дороги на Сіон занедбані, бо немає прочан, які тричі на рік оживляли місто. 9 Testament: A READING FROM THE PROPHECY OF JEREMIAH. The prophet Je- remiah said, “How lonely she is now, the once crowded city! Widowed is she who was mistress over nations; 3 the princess among the provinces has been made a toiling slave. Bitterly she weeps at night, tears upon her cheeks, With not one to console her of all her dear ones; Her friends have all betrayed her and become her enemies. Ju- dah has fled into exile from oppression and cruel slavery; Yet where she lives among the nations she finds no place to rest: All her persecutors come upon her where she is narrowly confined. The roads to Sion mourn for lack of pilgrims going to her feasts; 4 All her gateways are deserted, her priests groan, Her virgins sigh; she is in bitter grief. Her foes are uppermost, her enemies are at ease; The LORD has punished her for her many sins. Her little ones have gone away, captive before the foe. Gone from daugh- ter Sion is all her glory: Her princes, like rams that find no pasture, Have gone off without strength before their captors. Jerusalem is mindful of the days of her wretched homelessness, When her people fell into enemy hands, and she had no one to help her; When her foes gloated over her, laughed at her ruin. Through the sin of which she is guilty, Jerusalem is defiled; All who esteemed her think her vile now that they see her nakedness; She herself groans and turns away. Her filth is on her skirt; she gave no thought how she would end. Astounding is her downfall, with no one to console her. Look, O LORD, upon her misery, for the enemy has triumphed! The foe stretched out his hand to all her treasures; She has seen those nations enter her sanctuary Whom you forbade to come into your assembly. All her people groan, searching for bread; They give their treasures for food, to retain the breath of life. "Look O LORD, and see how worthless I have become. (Lamentations 1: 1-11). Або Слідуючі Читання святій Марії Єгипетській: (4) Книги Мудрости Читання 3:1-9; (5) Книги Мудрости Читання 5:15-6:3; (6) Книги Мудрости Читання 4:7-15. These readings for St. Mary of Egypt may be read instead: (4) WISDOM 3:1-9; (5) WISDOM 5:15-6:3; (6) WISDOM 4:7-15; (7) На Утренній Літургії, Новий Завіт, Друге Утренне Євангеліє: ВІД МАРКА СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ (БЛАГОВІСТУВАННЯ) ЧИТАННЯ: У той час, як минула субота, Марія Магдалина, Марія, мати Якова, та Саломія купили пахо- щів, щоб піти та намастити Ісуса. Рано-вранці, першого дня тижня, прийшли вони до гробу, як сходило сонце, і говорили між собою: « Хто нам відкотить камінь від входу до гробу? » Але, глянувши, побачили, що камінь був відвалений, був бо ду- же великий. Увійшовши до гробу, побачили юнака, що сидів праворуч, одягнений у білу одежу, і злякались. Він до них промовив: « Не бійтеся ! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут; Ось місце, де його були по- 3 Jerusalem here represents all of Israel, which has now been left alone, like a widow, because the Lord has turned away from Israel on account of its many sins. 4 Literally: “The roads to Sion are neglected”, meaning that the pilgrims, who used to come three times a year to enliven the city, are no more. 10 клали. Та ви йдіть, скажіть його учням та Петрові, що він випередить вас у Гали- леї: там його побачите, як він сказав вам. І вони, вийшовши, побігли геть від гро- бу, бо страх і трепет огорнув їх, і нікому нічого не казали, бо боялися. ». (16:1-8); СВ. МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКІЙ: Від Матея святого Євангеліє Читання 25:1-13. (7) At the Matinal Liturgy: New Testament: Second Matinal Gospel: A Reading from the Holy Gospel according to MARK: [At that time,] when the Sabbath was past, Mary Magdalene, and Mary, the mother of James, and Salome, bought spices, so that they might go and anoint Jesus. And very early on the first day of the week they went to the tomb when the sun had risen. And they were saying to one another, “Who will roll away the stone for us from the door of the tomb?” And looking up, they saw that the stone was rolled back — it was very large. And entering the tomb, they saw a young man sitting on the right side, dressed in a white robe; and they were amazed. And he said to them, “Do not be amazed; you seek Jesus of Nazareth, who was crucified. He has risen, He is not here; see the place where they laid Him. But go, tell his disciples and Peter that He is going before you to Galilee; there you will see Him, as He told you.” And they went out and fled from the tomb; for trembling and astonishment had come upon them; and they said nothing to any one, for they were afraid. (16:1-8); and/or for St. Mary of Egypt: MATTHEW 25:1-13. (8) На Божественній Літургії, в П'яту Неділю Великого Посту: Новий Завіт: ДО ЄВРЕЇВ (єврейських християн) ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТАННЯ: Браття! Христос, прийшовши як архиєрей майбутніх благ че- рез більший і досконаліший намет, що зроблений не люд- ськими руками, тобто не земної будови, і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, ввійшов раз на завжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. Бо коли кров козлів, волів, і попіл ялівки, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то оскільки більше кров Христа, який духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, очистить на- шу совість від мертвих діл, на служіння Богові живому і справжньому. (9:11-14) (9) На Божественній Літургії, святій Марії: Новий Завіт: ДО ГАЛATIВ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА ЧИТАННЯ: Браття! Раніш ніж прийшла віра, ми були замкнені під охороною закону, очікуючи віри, що мала відкритися, так що закон був нашим вихователем аж до Христа, щоб ми вірою виправдалися. Як уже прийшла віра, ми вже більше не під вихователем, бо ми всі сини Божі через віру в Христа Ісуса. Всі бо ви, що в Христа хрестилися, в Христа одягнулися. (Між християнами) Нема юдея, ні грека